Цифровізація в Україні творить дива, адже чого тільки не зробиш за допомогою «Дії». Зокрема й пенсію там теж можна оформити. Проте це аж ніяк не збільшить її обсяг і, на жаль, не вплине на якість життя. Отримаємо те, що може на той момент видати держава. Враховуючи нинішню ситуацію, надії на безхмарну старість поки примарні. Тому ті, у кого ще є час, беріть усе до своїх рук.
Чому варто почати відкладати «на майбутнє» якомога раніше, які виклики пенсійної системи спричинили кризу та що робити українцям, аби гідно зустріти старість, розповіла Mind фінансова радниця, COO в Smart Family Office Аліна Шух.
Для більшості українців питання пенсії лишається чимось, про що воліють думати «колись згодом, але не зараз». Проте це хибний підхід. Сподіватися на те, що держава зможе забезпечити ваше майбутнє, не варто.
Можливо, дивно читати, що людині у віці 20–30 років варто замислюватися про пенсію. Тим більше в умовах війни, коли емоційні ресурси направлені на те, як вижити «сьогодні». З тривогами, щоденним пошкодженням інфраструктури та, як наслідок, відключеннями електроенергії, часом складно спланувати навіть найближчий день.
Проте, попри всі обставини, варто попіклуватися про свою фінансову стабільність заздалегідь.
В Україні доволі скоро буде неможливо отримувати пристойну чи хоча б будь-яку пенсію. Основна причина – демографічна криза, яка в умовах війни та відбудови ймовірно буде лише посилюватися.
Пенсійна система України складається з трьох рівнів
Солідарний. Це коли люди, які працюють нині, утримують сьогоднішніх пенсіонерів: відраховані гроші йдуть в один «казан» і зразу ж виплачуються.
Обов’язковий накопичувальний. Обов’язкові відрахування із зарплати працівника безпосередньо на його майбутню пенсію. Ці гроші мають інвестуватися і через років 20 виплачуватися цьому ж працівнику. На відміну від солідарної системи такі накопичення можуть успадковуватися.
Недержавне пенсійне забезпечення. Третій рівень схожий на другий, тільки ви самі вирішуєте, чи відкладати вам на пенсію і яким фондом скористатися.
Чому солідарна система розвалюється? Рівняння не сходиться
Зараз приблизно 7,5 млн найманих працівників працюють «у білу» та 2,8 млн платників єдиного податку, які теж сплачують єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Разом це десь 10,3 млн людей. За даними Державного пенсійного фонду в Україні (ПФУ) є 10,2 млн пенсіонерів.
Тобто один працівник сьогодні сплачує за одного пенсіонера. Щоб платити пенсіонерам, із зарплат офіційно найманих працівників роботодавець сплачує 22% ЄСВ.
За даними Пенсійного фонду України, у середньому один працівник зараз може сплачувати приблизно 3500 грн за одного пенсіонера. Дефіцит, що лишається (а нагадаю, що середня пенсія 5385 грн), покривається коштом державного бюджету.
З 2004 року Пенсійний фонд на 30–45% дофінансовувався у такий спосіб – тобто з грошей, що мали б йти на освіту чи медицину.
За 2023 рік до бюджету Пенсійного фонду з усіх джерел фінансування надійшло 777,3 млрд гривень. Власні доходи становили 489,0 млрд гривень.
Хоча ПФУ презентував проєкт бюджету на 2024 рік, що не передбачає дофінансування з державної казни, сподіватися, що ситуація поліпшиться глобально в перспективі, не варто.
Адже вже зараз кількість тих, хто працює, недостатня для покриття потреб пенсіонерів. І з роками ситуація лише погіршиться через демографічну кризу.
Тобто, коли нинішня молодь виходитиме на пенсію, буде практично неможливо покривати всі виплати, навіть із дофінансуванням із держбюджету.
Розв’язати проблему міг би перехід на обов’язкову накопичувальну систему. Коли кожна людина відкладатиме собі на пенсію, а фонд, який управлятиме активами, зможе інвестувати ці кошти, щоб вони не знецінювалися. Відкритим залишається питання, що наші пенсійні фонди дуже обмежені у виборі інвестиційних інструментів, плюс є певні законодавчі перепони.
Та, навіть якщо провести реформу просто зараз, нинішньому поколінню доведеться і утримувати пенсіонерів сьогодні, і відкладати на власну пенсію. Що, очевидно, може бути фінансово складно. Тектонічні зсуви не стануться за рік. За різними оцінками, потрібно приблизно 30 років, щоб ефект відчуло перше покоління.
Українцям варто взяти планування свого майбутнього до своїх рук
З чого почати? З фінансової грамотності, як такої, принципів зберігання та накопичення.
Важливо опанувати інвестиційні інструменти, що допоможуть убезпечити гроші від знецінювання в майбутньому. Адже накопичення на пенсію – це довготривалий процес.
Тому фізично відкласти гроші та дістати їх за 30 років із шухлядки – помилкова стратегія. Адже інфляція з’їсть більшу частину резерву.
Зважаючи на тривалість цього шляху накопичень, раджу особливо прискіпливо обирати валюти та інструменти для інвестицій, робити ставку на більш стабільні. І обов’язково розподілити суму інвестицій між різними інструментами.
Інвестиційний портфель складаємо, враховуючи можливості та цілі як на найближчий час, так і на перспективу в майбутньому.
Інвестиційні інструменти
Військові облігації
Нацбанк тримає облігації з достатньою дохідністю, щоб перекривати інфляцію. Проте це можливість не лише убезпечити свої кошти, а й допомогти державі профінансувати нашу армію і перемогу. Також це зручно, адже продукт доступний у Дії. Знижується поріг входу та вимоги до відкриття рахунків, подачі документів.
Депозити
Більш ризикований варіант, ніж попередній, при цьому з меншою дохідністю. Депозити працюють через посередника – банк. Якщо банк збанкрутує, гроші повернуть, проте це не завжди легкий і далеко не швидкий процес.
Нерухомість
До повномасштабного вторгнення саме цей варіант був одним з основних інвестиційних інструментів українців. Тепер через загрозу обстрілів інвестиції у квадратні метри логічно втратили популярність.
Сільськогосподарська земля
Цікавий актив з погляду інвестицій для українського інвестора: зростає капіталізація вкладень і є пасивний дохід – орендні платежі, також це інвестиція у власну країну. Проте повномасштабне вторгнення сильно стримує розвиток ринку.
Криптовалюти
Все ще не визначені законодавством, немає закону про сплату податків. Також це досить ризикований інструмент, новачку в цій сфері легко втратити гроші в гонитві за прибутками. Не раджу віддавати під цей інструмент більш ніж 20% капіталу.
Закордонний фондовий ринок
Можна побудувати повноцінний портфель з усіх можливих класів активів: від часток у бізнесі до позик, нерухомості чи металів. Відсутній поріг входу, наприклад, існують інструменти від кількох центів. Проте цей шлях потребує глибоких знань. Будувати інвестиційний портфель варто за виваженою стратегією.
Венчурні інвестиції. Стартапи
Капітал, з якого варто починати думати про венчурні інвестиції, – від $250 тис. Підходить для людей, які приймають ризики втратити гроші й водночас сподіваються на великі прибутки. Так само як і з криптовалютами, сюди не варто вкладати більш ніж 20% вашого капіталу.
Правила заощадження на пенсію
Головне, не забувати що стратегія накопичення на пенсію має бути однією з, а не єдиним складником вашої глобальної фінансової стратегії. Тобто для непередбачуваних витрат у вас має бути інший резерв.
Гроші на пенсію – недоторканні, з них не можна купити машину або покрити позапланові видатки.
Чи будуть пенсії в Україні за 20–30 років? Не варто сподіватися, але варто діяти. Аби не залежати від державних виплат і рішень службовців та мінімізувати наслідки постійно повторюваних криз у майбутньому. Головний ключ до комфортної старості – починати шлях накопичень варто якнайшвидше.