Спадок, якого не було: чому українці не змогли накопичити капітали

У світі зростає занепокоєння, що покоління X, міленіалів, та Z недостатньо фінансово грамотні для управління капіталом, який вони успадкують від бебі-бумерів. Про те, який спадок дістався українцям, виданню minfin.com.ua розповіла фінансова радниця, операційна директорка Smart Family Office Аліна Шух.

За даними Cerulli Associates, до 2045 року наступні після бебі-бумерів покоління отримають 84,4 трильйона доларів, більшу частину з яких (72,6 трильйона) передадуть спадкоємцям.

Отримуватимуть вони їх від американських бебі-бумерів, які становлять 20% населення країни, але володіють 52% багатства.

Бебі-бумери, що народилися між 1946 і 1964 роками, у більшості не воювали, жили в період потужного економічного зростання, падіння відсоткових ставок, скорочення будівництва та росту цін на нерухомість та високих доходів.

Українські реалії

Контраст з Україною разючий. За даними Postmen, 34% українців не мають жодних заощаджень, 25% мають резерв менше ніж на місяць, а 27% — менше ніж на півроку. Навіть до початку повномасштабного вторгнення 54% українців заявляли про відсутність заощаджень.

Чому так сталося? Відповідь криється в історичних, економічних та соціальних факторах, які зробили накопичення капіталу для українських бебі-бумерів практично неможливим.

Історичні перешкоди для заощаджень

  • Радянська спадщина

У СРСР гроші часто не мали реальної цінності через дефіцит товарів. На початок 1991 року громадяни УРСР тримали на рахунках в Ощадбанку СРСР 84,3 млрд крб. Ці заощадження були вимушеними — просто тому, що їх не було куди витратити. Але з розпадом системи ці кошти просто зникли, призвівши до втрати населенням більшості заощаджень своїх та капіталу для дітей, і підривом довіри до будь-яких вкладень на ціле покоління.

  • Економічний колапс 90-х

1993 рік став символом економічного краху: 1993 рік став символом економічного краху. ВВП впав на 14,2%, інфляція сягнула 10 256%, а реальна зарплата становила лише 6% від рівня 1990 року. Більшість громадян були змушені витратити всі накопичення лише на виживання.

  • Невдала приватизація

Замість створення широкого класу власників, приватизація призвела до концентрації активів у руках невеликої групи олігархів. За даними Світового банку, до 2004 року 75% українських підприємств контролювалися олігархічними групами.

  • Нестабільність 2000-х

Початок тисячоліття приніс надію на стабільність, але вона швидко розвіялась.

Під час кризи 2008−2009 років ВВП України впав на 15,1%, що було одним з найгірших показників у світі. Анексія Криму та початок війни на Донбасі у 2014 році призвели до падіння ВВП на 6,6% та девальвації гривні на 97%.

«Банкопад» 2014−2017 років, коли з ринку було виведено 87 проблемних банків, в яких було сконцентровано 30% загальних активів. Хоча це був вимушений крок для очищення банківської системи, це підірвало довіру до банківської системи та призвело до втрати заощаджень багатьох українців.

  • Сучасні виклики

COVID-19 та повномасштабне вторгнення росії у 2022 році стали новими ударами по економічній стабільності українців. Пандемія спричинила падіння ВВП на 4% у 2020 році, а війна 2022 року призвела до падіння економіки на 29,1% та рекордної інфляції у 26,6%.

Відсутність інвестиційних інструментів

На відміну від розвинених країн, де доступні десятки інвестиційних активів, в Україні фондовий ринок залишається нерозвиненим. Після буму 2005 року та занепаду 2014-го він характеризується низькою ліквідністю, слабкою залученістю приватних інвесторів та домінуванням державних облігацій. За даними НКЦПФР, у 2021 році обсяг торгів на фондовому ринку України становив лише 2,9% від ВВП, порівняно з 200% у США.

Втративши довіру до банківської системи, українці обмежились інвестиціями у нерухомість та зберіганням готівкової валюти, переважно доларів США. За оцінками НБУ, на руках у населення знаходиться близько 50 млрд доларів США.

Хоча з 2017 року з’явилася можливість інвестувати в іноземні цінні папери, вона не набула популярності через низьку поінформованість, слабкий захист прав інвесторів та регуляторні обмеження.

Низький рівень фінансової грамотності

Навіть за наявності інвестиційних можливостей, створити капітал українцям було б складно через низький рівень фінансової грамотності. Це яскраво ілюструють такі факти:

Загальний рівень фінансової грамотності

За даними дослідження USAID 2021 року, індекс фінансової грамотності в Україні становить лише 12,3 бали з 21 можливого.

Використання кредитів до зарплати:

  • 13% дорослого населення користується послугами мікрофінансових організацій. За 2023 рік українцям було видано 3 886 875 мікрокредитів на суму 18,5 млрд грн.
  • 67% позичальників беруть кредит для покриття щоденних витрат. Фінансове шахрайство:
  • З початку 2023 року кількість випадків соціальної інженерії та фішингу зросла на 20% порівняно з аналогічним періодом 2022 року.
  • За даними Національного банку України, в 2022 році шахраї вкрали з рахунків українців понад 480 млн грн.

Азартні ігри

  • За даними КРАІЛ, за 2023 рік кількість зареєстрованих лудоманів зросла у 8 разів, досягнувши 3,7 тисяч осіб.
  • 57% гравців в азартні ігри не можуть пояснити, як працюють відсотки в азартних іграх.

Фінансова освіта

  • Лише 20% шкіл в Україні включають елементи фінансової грамотності у свої навчальні програми.
  • 68% дорослих українців ніколи не проходили навчання з фінансової грамотності.

Рівень фінансової грамотності українців залежить від свідомості та відповідальності, розуміння можливостей, довіри до фінансових інструментів та інституцій. Але і радянське минуле, і відсутність освіти у школах, і негативні приклади приватизації та поводження з міноритарними акціонерами не спонукали населення відкладати та інвестувати гроші, збільшуючи капітал.

Перше покоління інвесторів

Історія українських бебі-бумерів — це історія втрачених можливостей, спричинених економічними потрясіннями, відсутністю стабільності та фінансової освіти. Однак ця історія також є уроком для майбутніх поколінь.

Сьогодні молоді українці мають унікальний шанс стати першим поколінням, яке зможе накопичити значний капітал. Для цього є всі передумови:

  1. Доступ до глобальних фінансових ринків
  2. Розвиток фінтех-індустрії та поява нових інвестиційних інструментів
  3. Зростання фінансової грамотності завдяки освітнім ініціативам та доступу до інформації

Підвищення фінансової грамотності, розумне використання доступних інвестиційних інструментів та відповідальне ставлення до особистих фінансів — ось ключі до створення стабільного фінансового фундаменту.

Майбутнє фінансової стабільності України — у руках її громадян. Настав час діяти, вчитися та будувати нову фінансову реальність для себе та майбутніх поколінь. Лише так ми зможемо забезпечити своїм дітям та онукам той фінансовий спадок, якого не змогли отримати самі.